Чи замислювалися ви, чому сучасні діти виростають емоційно слабкими?
Моя дочка не раз забувала гітару в день заняття музикою; зошити з домашкою, яку мала передати саме сьогодні! і витратила на цю домашку весь вечір; загубила улюблену іграшку, і т.д. і т.п. Це речення можна продовжувати до безкінечності.
І тут перед батьками постає дилема: допомогти чи дозволити дитині самостійно розв‘язати проблему?
Очевидно, що повернутися за гітарою чи зошитом самостійно мала не може, бо ми живемо за містом. Тому я кожного разу героїчно розриваючись між роботою та зайвими поїздками додому та в школу, кидалася рятувати своє дитя. А ці ситуації все повторювалися і повторювалися. Аж поки мені не стало очевидно, що вона навіть не пробує якось владнати з цим, бо її свідомість повністю переконана що МАМА все виправить.
Тобто мої дії по перманентному рятуванню дитини призвели тільки до одного – донька просто переклала на мене всю відповідальність за її речі. І тут я звернулася до науки. Бо досить очевидно, що щось в цій ситуації не так.
Знайшла я наступне: психологічна наука доводить, що діти розвивають ментальну стійкість, коли САМІ стикаються з труднощами та знаходять рішення.
А значить інстинктивно рятуючи свою дитину від дискомфорту та помірних труднощів, я фактично, підривала її впевненість у собі та “крала” навички її самостійності!
Кожного разу, коли я забирала з її рук гострий ніж і сама відрізала їй скибку хліба, я впевнювала її в тому, що вона з цим завданням самостйно не справиться. Коли завозила їй речі, навчала її, тому, що вона не може бути відповідальною за себе. І кожного разу в маєї малої був мінус один навик до дорослого життя.
Чи саме цього ми хочемо нашим дітям?
Я впевнена, що ні.
Але та соціальна відповідальність, яка покладена на сучасних батьків, а особливо на сучасних мам, тисне важким каменем та заставляє нас робити досить серйозні помилки у вихованні.
Розглянемо ключові, які і правда можуть завадити розвитку емоційної витривалості у дітей.
❌ Помилка 1: Робити занадто багато за дитину
Допомагаєте дитині зав‘язувати шнурки, збирати рюкзак, знаходити іграшки? Безумовно це дуже зручно, але виключно для вас та вашої тривожності. Бо тільки так ви можете бути впевнені, що все в порядку. Чи корисно це для розвитку дитини?
🔬 Науковий факт: Дослідження Гарвардського університету показали, що діти, яких не контролюють надмірно, в дорослому житті більш впевнені у собі, здатні приймати рішення та мають вищий рівень емоційного інтелекту. (Harvard Graduate School of Education)
💡Що ж робити?
- Дайте дитині час самостійно навчитися простим навичкам – працювати з ножем, заварювати чай, прибирати в кімнаті, і навіть мити підлогу на кухні та чистити картоплю!
- Якщо їй складно – підтримайте словами, але не робіть ЗА неї.
- Якщо дитина забула зошит – не несіть його в школу; якщо замерзла без шапки (про яку ви 3 рази нагадали перед виходом) – наступного разу вона подумає двічі. Не варто бігти за нею, дайте їй можливість робити помилки на отримувати свій досвід.
📌 Запам’ятайте: “Дитина не навчиться долати труднощі, якщо ви постійно рятуєте її від них!”
❌ Помилка 2: Захищати від проблем та невдач
🔬 Науковий факт: Психологічні дослідження підтверджують, що маленькі невдачі допомагають мозку адаптуватися до стресу і виробляють навички вирішення проблем. Діти, які не стикаються з труднощами, частіше зазнають невпевненості в дорослому житті. (Journal of Applied Developmental Psychology)
Коли в 3-х річки страшне горе, бо він загубив свою машинку, не біжіть купувати нову, щоб швидко припинити емоцію. Від вас НЕ вимагається миттєвого вирішення проблеми.
В цей момент від вас потрібна лише емпатія. Бо дитина прямо в цей момент вчиться переживати втрату і якщо ви будете зупиняти ці емоції, то чому насправді вона навчиться?
Природа від вас очікує лише те, щоб ви були поруч і допомогли дитині прожити цю емоцію. Вчіть малечу переключати увагу, розповідаючи якісь історії, або показуючи щось цікаве.
💡Що робити?
- Навчайте дитину, що не буває помилок – є лише негативні та позитивні результати.
- Фокусуйте увагу на процесі досягнення цілі, і не на результаті.
❌ Помилка 3: Давати готові відповіді
“Мамо, мені нудно!” – знайома фраза?
Як часто ви одразу пропонуєте варіанти, що можна зробити?
🔬 Науковий факт: Психологи з Кембриджського університету довели, що нудьга стимулює у дітей креативне мислення та навички самостійного вирішення проблем. (Cambridge Neuroscience)
💡Що робити?
- Відповідайте: “Цікаво, що ТИ з цим будеш робити?”
- Дайте дитині можливість самостійно придумати гру або заняття.
- Залиште простір для її фантазії та ініціативи.
📌 Результат: Дитина навчиться бути самостійною та не шукатиме постійної розваги від вас.
🎯 Підсумок
- Дозвольте дітям приймати рішення та робити помилки.
- Не бійтеся дозволити їм відчути наслідки своїх дій.
- Не бійтеся, коли діти проживають негативні емоції, так вони вчаться
- Не давайте готових рішень – мотивуйте до самостійності.
- Навчайте дитину бути відповідальною, а не залежною від вашої допомоги.
📖 Книга “13 звичок, яких позбулися сильні духом люди” Емі Морін і численні психологічні дослідження підтверджують: ментальна стійкість не народжується, а формується через досвід, незалежність і самостійність.
💬 Що ви думаєте про цей підхід? Чи використовуєте його у вихованні? Поділіться досвідом у коментарях!
Збережіть цю статтю, щоб повернутися до неї пізніше, і поділіться з друзями, які виховують сильних дітей!
Дозвольте вашим дітям помилятися ЗАРАЗ, коли ціна помилки ще дуже низька.