fbpx

Антилопа Анютка та зайчик-допомагайчик

Антилопа Анютка гралась собі вдома і сталася халепа! Йой, як же вона вирішити проблему і хто їй допоможе? Давайте дізнаємось!

“Йой!” вигукнула антилопа Анютка в розпачі. 

Вона бігала по дому і гралась з сонячними зайчиками. День був такий сонячний і теплий, що як тут не співати і скакати?

Але от халепа! Поки Анютка гралась, вона випадково зачепила мамину улюблену вазу і… 

“Лишенько! Розбилася ваза! От мама буде засмучена, це ж була її найулюбленіша. Що ж робити?”

Антилопа Анютка позбирала частинки вази в купку, сіла поруч, і заплакала.

“Привіт! Чого сумуєш?” почула вона привітливий голос позаду себе. 

Анютка повернула голову, думаючи вже що то мама прийшла додому. Але ні, то була не мама. Там стояла миле маленьке створіння, схоже на пухнастого зайченя, тільки вуха були не довгі.

“Ти хто?” спитала Анютка.

“Я – сонячний зайчик-допомагайчик. Ти зі мною сьогодні грала, тому я бачив яка халепа в тебе трапилась. Давай тобі допоможу?”

“Та як тут допоможеш? Це ж мамина улюблена ваза! Я так не хочу, щоб мама засмутилась, але не знаю, що робити.”

“А я знаю!” сказав зайчик-допомагайчик. “Я стільки всього бачив, поки відбивав сонячне світло усюди по світу, що знаю як вирішувати багато проблем.”

“Чесно-чесно?”

“Чесно-чесно. Ти молодець, що зібрала обережно всі частинки. Це важливо, щоб випадково не наступити на шматочок, але також таким чином ми зараз цю складанку складемо з тобою разом. А потім в мене є маленький секрет, який нам допоможе.”

Анютка і зайчик-допомагайчик розсортували всі шматочки вази і зібрали їх разом.

“Але ж вони не будуть триматись?” переживала Анютка.

“Будуть,” впевнено сказав зайчик. “Я ж чарівний зайчик-допомагайчик. В мене є сила з сонячного світла. Дивись!”

Він засяяв так яскраво, що Анютка навіть очі прикрила. А коли вона обережно привідкрила одне око… ДИВО!

Мамина ваза знову була ціла-цілісінька!

Анютка обійняла зайчика. “Дякую тобі, сонячний зайчику-допомагайчику! Ти дійсно так допоміг мені сьогодні!”

“Будь ласка,” відповів зайчик. “Тільки можна тебе буде попросити одну річ?”

“Звичайно!”

“Будь обережна, коли будеш гратись вдома, добре? Бігати та скакати краще на дитячому майданчику або парку, добре? Там місця більше і точно мамину улюблену вазу не розіб’єш.”

“Добре!” пообіцяла антилопа Анютка.

Сонячний зайчик ускакав допомагати далі, а Анютка сходила в поле поруч з домом, зібрала мамі букет її улюблених ромашок, і поставила в вазу. Яка ж мама була задоволена, коли побачила такий букет вдома!


Отакий зайчик-допомагайчик – молодець, правда? Допоміг Анютці виправити помилку, ще й складанку з нею зібрали.

А ви, дітки, любите складати складанки? Тоді хутшіш відкривайте наш додаток АБВляндії і допомагайте нашому мопсику Гаву зібрати літери!

Поділіться своєю знахідкою