Якщо ми раптом ще не знайомі, мене звати Ольга і я – мама двох дітей і засновник додатку АБВляндія. Наш додаток потрапив в жіночий акселератор стартапів Відважна-2 і ця стаття народилась поки я слухала одну з лекцій. Пророблюючи блок «Місій», неочікувано для себе знайшла головну ціль – визначити роль гаджета в житті дитини.
Щоб відповісти правильно на цей запит, треба чесно розібратися в двох головних питаннях:
- Яку небезпеку приховує девайс?
- Чи можливо зараз виростити дитину без нього?
Ми знайомі з гаджетами (телевізор теж гаджет, якщо що) в першу чергу, як з постачальником мультимедійного контенту. Найчастіше, головна небезпека тут прихована в дофаміні, який ми легко отримуємо переглядаючи “відяшки” – короткі ролики, які створені для розваг.
Як це працює? Наш мозок не розуміє різниці між реальним та уявним. Дивимося сумний фільм – сумуємо, іноді навіть плачемо; смішне відео викликає в нас сміх. І це при тому, що ми особисто і наша реальність не мають відношення до контенту який ми поглинаємо. Наше фізичне тіло з його відчуттями знаходиться зовсім в іншому місці, але все рівно отримує емоцію, не роблячи при цьому жодних дій.
Це і є головна небезпека – ми можемо отримати дофамін (або адреналін, або інший гормон в залежності від того, що саме ми хочемо знайти) не прикладаючи до цього зусилля. Це викликає залежність і нагадує наркоманію, правда? Загалом, це вона і є.
Уяви собі, що твій мозок – це шоколадний завод. Коли ти робиш щось приємне, наприклад, їси улюблені цукерки або граєш з друзями, завод виробляє спеціальні цукерки щастя – дофамін. Ці цукерки роблять тебе щасливим і хочуть, щоб ти знову і знову повторював приємні дії.
Що таке дофамінова голка?
Дофамінова голка – це коли наш шоколадний завод виробляє дуже багато цукерок щастя за один раз. Уяви, що ти отримав цілу гору цукерок. Це дуже приємно, але якщо їсти їх занадто багато, можна захворіти.
Майже всі ми щільно на ній сидимо – новини (це теж, доречі, вже давно стало розважальним контентом), відяшки на ютубі, серіали, фільми і т.д. і т.п. – ми із задоволенням проживаємо досвід який нам ніколи не належав.
Знаючи це, я максимально відгороджувала свою старшу дитину від телевізора, мультиків та планшетів. І все було добре, аж до самої школи. В школі зупинити процес вторгнення гаджетів в дитяче життя стало не просто складно, а неможливо. Зараз їй 10 років і вона вже щільно присіла на цю «голку», хоч і має і обмеження по часу і батьківський контроль на девайсах, і опції офлайн занять тощо… але планшет все рівно в топі всіх можливих забавок.
Тож. Викреслити гаджет з життя неможливо, бо це більше виглядає на позицію страуса з головою в піску навпроти голодного лева – заперечення не заборонить їх існування. З особистого досвіду також вже знаю, що до хороших результатів не приводить.
Що ж тоді робити?
Чому “допамінова голка” – це проблема?
- Залежність: Постійний пошук дофамінових сплесків може призвести до розвитку залежності від екранів.
- Зниження продуктивності: Часте перевіряння смартфона може відволікати від роботи, навчання та інших важливих завдань.
- Проблеми зі сном: Використання екранів перед сном може порушити цикли сну і призвести до безсоння.
- Погіршення соціальних навичок: Занадто багато часу, проведеного в онлайн-просторі, може негативно вплинути на реальні соціальні взаємодії.
Як зменшити вплив дофамінової голки?
- Свідомість: Розуміння того, як працює дофамін і як його стимулюють різні види діяльності, є першим кроком до зміни поведінки.
- Обмеження часу: Встановіть чіткі обмеження на час, проведений за екраном.
- Вимкнення сповіщень: Вимкніть непотрібні сповіщення на своєму смартфоні.
- Заміна екрану: Знайдіть здоровіші альтернативи для отримання задоволення, такі як заняття спортом, читання або спілкування з друзями.
А що як змінити саму концепцію? Тобто не йти на повідку контентмейкерів з їх нескінченними ютуб мемами, а згадати навіщо все то було придумане? Планшети і телефони не були придумані для гри. Культуру споживання дешевого дофаміну породило безкінечне тиражування розважального контенту задля чиїхось надприбутків, так, але оригінальна ціль була інша.
Більшість з нас все ж використовує гаджети за їх прямим призначенням, залишаючи розважальній функції заслужену другорядність. Але тоді питання – чому тоді ми починаємо знайомство дітей з гаджетом з розваг? Вмикаємо дитині на телевізорі/планшеті мультик, чи веселий відюшик на ютубчику, змінюючи основне призначення девайсу.
Тобто, якого дідька ми змалку привчаємо, що девайс – то розвага?
Ось в цьому і полягає новий підхід – якщо даєш малюку гаджет, дай відповідь в першу чергу собі, що корисного він там почерпне. Якщо це просто для розваг, то гаджет давати не варто.
Якщо ми навчимо дитину використовувати гаджети з розумом, поєднуючи навчання з іншими видами діяльності, то зможемо збалансувати отримання задоволення. Коли дитина розуміє, що гаджети – це лише частина її життя, а не все, то вона менше схильна до залежності від екранів і девайсів.
Батьки тут грають ключову роль у формуванні здорових звичок у дітей щодо використання гаджетів. Якщо ми пояснимо дитині, як правильно користуватися гаджетами, і встановимо чіткі правила, то зможемо мінімізувати негативний вплив на їхній розвиток.
І це не про панацею, це про свідоме споживання.