А що, якщо я вам скажу, що мозок людини створений не для навчання?
Саме так! Мозок людини вирішує лише одну задачу – ВИЖИТИ. А навчання в цьому контексті, це тільки інструмент для виживання.
І нам як батькам потрібно вміти доносити цінність цього інструменту, що, взагалі-то, для малюків досить абстрактно. І, щонайменше, доносити цю істину звичайними словами, то над важка задача.
Доречі, ще з давнини люди підсвідомо мають звичку вказувати дітям на навчання, як на достойний інструмент для виживання, що тільки вартує стара українська поговірка – “Як вчитися не будеш, підеш бичкам хвости крутити”? Що по суті означає, якщо не вивчишся, то не зможеш достойно існувати.
Але світ змінився і вже на наших дітей, такі маніпуляції не сильно впливають, особливо у старшому віці. Менших, ще можна надурити, але уявіть їх розчарування в вас, коли в інтернеті вони так чи інакше, побачать людей, яким, м’яко кажучи, для виживання, освіта не знадобилась.
То що ж робити, якщо абстрактними словами, не сприймається, бо не зрозуміло, а стародавні маніпуляції не працюють?
А саме головне, не пропустити ось цей, самий ранній розвиток малючків. До 3-х років, а іноді і до школи, ми ще маємо час, щоб сформувати у дитини здорове відношення до навчання та продемонструвати, що цей інструмент дійсно, може стати у нагоді.
Для менших дітей, найосновніше правило – це СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО середовища навколо. Тобто від батьків, вимагається зробити все, аби мозок дитини відчув, що йому не потрібно вже боротися за свої базові потреби в які входять – регулярне харчування, зрозумілий графік сну та емоційно здорова ситуація навколо.
Саме по цій причині, у питаннях навчання, абсолютно не працюють крик та будь-яка інша агресивна поведінка “вчителя”. Як тільки ви агресивно тиснете та наполягаєте на вивченні будь-чого, мозок малюка сприйме тільки емоцію агресії. Все решта для нього буде занад-то абстрактним (тут я маю на увазі користь навчання, яка абсолютно не очевидна для дітей).
Приклад 1: якщо ви бачите агресивну поведінку людини, що ви відчуєте в першу чергу? Так, ви відчуєте страх, читай, як “загроза виживанню”. Чи, тікаючи від агресивної людини, ви будете думати про вірші Симоненка, нову бізнес модель чи що таке диференціал? Напевне, що ні. Так от, у дітей все працює точно так само. І саме тому абсолютно всі психологи світу категорично проти проявів будь-якої агресії стосовно дитини.
Приклад 2: часто так буває, що діти з таких собі не дуже благополучних сімей, погано вчаться. А потім, стаючи дорослими, досягають успіху в житті – мають прекрасні родини та кар’єри. Це відбувається саме тому, що в дитинстві їх мозок не мав навколо БЕЗПЕЧНОГО простору, він намагався знайти інструменти, які наприклад принесуть їжу. І на той час, це вже точно не навчання. А як тільки вони опиняються в просторі що дозволяє їх мозку перестати думати про базові потреби вони переходять на наступний рівень.
Тож – БЕЗ абстрактних пояснень, БЕЗ маніпуляцій, БЕЗ криків.
Якщо хочете пояснити уникайте абстракцій типу “Тобі це точно колись знадобиться”, використовуйте ігри. Дітки люблять швидкі результати, змоделюйте ситуацію де дитині може знадобитися той чи інший навик.
Наприклад вміння читати. Пограйте з дитиною в гру – знайди свій подарунок.
За пару днів до нового року розкажіть малюку, що в цьому році Миколай хоче зіграти з нами в гру “Вгадай де твій подарунок”. Виграє той, хто знайде свій подарунок.
А знайти їх можна буде по написам на них. І якщо дитина хоче, то ви можете допомогти і показати як пишеться її ім’я.
Ось і все, ви створили прекрасну мотивацію, тепер обов’язково дати результат – показуйте папірець з її іменем, проговорюйте кожну літеру, по декілька разів на день. Але робіть це НЕ як урок, а мимоходом, ніби дитина все знає і ви тільки повторюєте разом, щоб не забути. В день Х спостерігайте за результатом.