“Ми є тим, що ми їмо” – Омар Хайям
Теорія.
На сьогодні вже не секрет, що фраза яку колись давно подарував нам Омар базується прямо на фізичних метриках. Нові дослідження привели нас до поняття мікробіому – різні колонії бактерій, для яких ми є цілим світом. Завдяки цьому мікробіому ми функіцонуємо або маємо ті чи інші проблеми зі здоров‘ям. Звідки зʼявляється цей мікробіом? Формується він якраз саме на тому, що ми їмо.
Але, виявляється це ще далеко не все і розумний Омар, можливо і сам не знав, наскільки глибоким був його вислів. Виявляється, що в ментальному сенсі, ми також є тими, яку інформацію ми споживаємо.
Пам‘ятаєте, єдина задача мозку – це виживання і абсолютно всі процеси в ньому так чи інакше базуються на цій ідеї. Щоб виживати, найголовніше правило або принцип – використовувати наявні ресурси ефективно. Тобто наш мозок та тіло завжди будуть розділяти всі активності на “дорогі” та “дешеві” для організму і, як економні господарі, підсвідомо обиратимуть дії, які вимагають найменших витрат енергії організму.
Подивіться ось на ці два зображення:
З одного боку дуже круте наукове дослідження про космос, а з іншого інстаграм Кім Кардашʼян.
А тепер признайтесь чесно самі собі на що саме ви спершу звернули увагу? Скоріш за все на інсту Кардашʼян.
Отож 🙂 Тут нема чому дивуватися, а тим паче немає чого соромитися, бо так працює наш мозок.
Коли нам пропонують 2 задачі: просту і складну, підсвідомо людина завжди обирає ту, яка простіше. І це пов‘язано з “економікою” нашого мозку. Мозок – це орган, який споживає найбільшу кількість енергії в нашому тілі. Незважаючи на те, що він становить лише близько 2% від загальної маси тіла, мозок споживає близько 20% всієї енергії.
Чому мозок такий “ненажерливий”?
- Постійна активність: Навіть під час сну мозок продовжує працювати, обробляючи інформацію та регулюючи життєво важливі функції організму.
- Складні процеси: Мозок виконує безліч складних завдань, таких як мислення, навчання, пам’ять, емоції тощо. Кожен з цих процесів вимагає значної енергії.
- Синапси: Мільярди нервових клітин в мозку з’єднані між собою синапсами. Передача сигналів через синапси є енерговитратним процесом.
В результаті, мозок, як зайнята мама, в якої мільярд задач на кожен день, обирає прості задачі – бо на вирішення простих задач мозок витратить менше ресурсу. Інакшими словами, прості задачі обходяться нам “дешевше”.
Саме цей принцип роботи мозку зробив популярними такі платформи як Instagram, TikTok, і інші. Наш мозок оброблює візуальні образи швидше і легше. Насправді, всі маркетологи світу продовжують використовувати цей принцип для популяризації різних ідей – в світі відбувається безпрецендентне – контент, який нас оточує з кожною секундою стає все простішим і простішим. Маркетологи давно знають, що популярність зашита в простоті, але для нас це може обернутися катастрофою засилля примітивного контенту, яка відбувається прямо зараз.
Чому це аж така велика катастрофа? З засиллям примітивного контенту, ми почали перехід з нашого книжкового минулого з дефіцитом інформації, з ери системного мислення, в еру профіциту інформації, візуальних образів, де відсутнє аналітичне чи системне мислення.
Щоб розібратися глибше, розглянемо як же працює наш мозок. За останні десятиріччя вчені навчилися буквально “заглядати в середину“, міряти частоти та дивитися які частини активуються при яких подіях. І ось, що вже відомо на сьогоднішній день.
Професор Маркус Рейчел говорить, що відносно інформації, наш мозок працює в 3 ключових режимах:
1. Дослідницький – активний стан мозку, в якому ви знаходитеся зараз, коли поглинаєте інформацію, вчите щось самостійно, чи сидите на лекції і т.д.
2. Базовий – вирішуєте якісь прості задачки, пробуєте зорієнтуватися в новому середовищі тощо.
В перших двох режимах мозок не запускається на повну потужність, тобто перші два про ефективну поведінку та вирішення “дешевих” задач – фоточки Кім Кардашян.
3. І останній режим, що відповідає за два ключових вміння: ДУМАТИ і вибудовувати ВІДНОСИНИ з іншими. Це той режим, коли ви про щось задумалися. В цей момент ваш мозок стає стратегом, та починає прораховувати всі можливі ситуації, враховує системні аспекти, прогнозує майбутнє та ін. І саме в такому стані вам прийде саме ТЕ унікальне вирішення або ідея. Цей режим є найзатратнішим для організму.
Завдяки вченим ми знаємо, що мозок функціонує досить складно. Перші 25 років життя ми будуємо свою нейромережу з клітин, в нашому мозку фізично “проростають” нейронні зв‘язки, які в подальшому дозволять нам функціонувати в цих трьох режимах. Перші 25 років ми “програмуємо” свій мозок та випрацьовуємо концентрацію уваги, орієнтацію в ситуаціях, та найголовніше – вміння ДУМАТИ.
А тепер, як кажуть, “слідкуйте за руками“.
Дослідниця Ешлі Чен показала, що ці три режими антагоністичні, тобто якщо працюють перших два режими, третій подавляється. І навпаки, якщо працює третій, то перші дві неактивні.
Ми живемо в гіперінформаційному середовищі. Це те, що змушує нас споживати контент нон-стоп, починаючи від новини і закінчуючи серіальчиком на ніч.
Що це означає?
Абсолютно вірно – ми перестаємо думати.
Вже є багато досліджень, які підтверджують що люди які багато сидять в умовних тіктоках рідко мають критичне мислення або мислять дуже стереотипно. І як ви зрозуміли, це не обов‘язково було закладено в них природою.
За статистикою, до 60% підлітків (у вибірці діти від 11 – 18 роки) з розвинених країн знаходяться онлайн майже постійно, тобто знаходяться в стані постійного споживання інформації. Вони фактично заморожують свій процес “думання” і він в них просто перестає формуватися (а, як ви памʼятаєте, мозок повинен рости до 25 років включно.) В дітей до 11 років показник трохи нижчий, але цифри все одно шокуючі, до 40%.
Загальну катастрофу загострює факт, який вирахувала Глорія Марк, що для того, щоб повноцінно запустити третій режим нам потрібно 23 хвилини. Чи часто у вас чи ваших малюків є “пустих” 23 хвилини не наповнених якимись вправами, заняттями, задачами чи спілкуванням?
Відсутність такого часу може привести до сумних наслідків. До яких саме? До часткової або повної втрати здібності мріяти, критично мислити та бути щасливими – це і є основні функції третього режиму мозку, який ми перестаємо використовувати.
Пройдемося детальніше:
- Наші цілі формуються на здатності нашого мозку бачити найбутнє, ДУМАТИ про нього. Якщо третій режим не працює, то така можливість зникає і людина втрачає здатність до мрій.
- Ворд і Бас ще у 2017 році довели, що ви “тупішаєте“, коли телефон знаходиться поряд з вами. Дослідження проводилось серед трьох груп студентів, які три місяці проходили тестування. Одні були з гаджетами, інші без них. Загугліть, якщо цікаво.
- І найголовніше – Велике американське дослідження каже, що щасливою людину роблять саме здорові зв‘язки з іншими людьми і саме ця здатність зараз під прицілом діджитацізації.
Ми зараз на початку епідемії цифрового аутизму – стан в якому люди не можуть підтримувати довгий психологічний контакт з іншою людиною. Це призведе до зниження емоційного інтелекту та атрофії пізнавальних навиків.
Колись років з 10 тому, я спостерігала за одним побаченням в Сеулі, бо воно мене вразило. Тоді Сеул був набагато розвиненіший за Україну з точки зору діджиталізації.
Виглядало воно ось так:
Зараз такими “побаченнями” в Україні навряд чи кого здивуєш.
Що тоді робити, невже все пропало?
Та ні, просто як завжди все потрібно формалізувати та зрозуміти як все працює.
Перше, що варто робити: з найменшого привчати дітей до того, що гаджет – це про навчання. Виключивши для найменших з екранного часу задоволення – ігри та соцмережі – ми вже будемо робити профілактику для підліткового періоду. Ми маємо весь час транслювати, особливо на своєму прикладі, що девайси не створені з основною ціллю принести задоволення. Ми їх беремо, коли хочемо вчитися.
Друге. Варто чітко контролювати час, проведений з планшетом/телефоном (і себе в тому числі). Це, до речі буде нескладно, якщо дитині буде дозволено в планшеті тільки вчитися. Як би ми не пробували гейміфікувати вивчення Абетки, це все рівно лишається навчання.
Третє. З найменшого привчайте дитину до ігор наодинці з собою. Ви можете бути поряд в одному просторі, але обов’язково, знаходьте час, коли ви НЕ спілкуєтеся. Ви побачите, що з часом, малюк починає гратися сам з собою, придумуючи якісь сценарії. Оце саме те, що нам потрібно, бо це і буде саме той третій режим роботи мозку. Дітям, до речі, треба менше ніж 23 хвилини.
І головне. Виховуйте здатність думати.
Дитині важливо не тільки все розказувати і показувати, а і ПИТАТИ та провокувати процес думання, задаючи нестандартні питання навіть найменшим! Від “Чому кругле, квадратне, синє, лежить тут, тощо?” до “чому пташки сидять на дротах і не падають“, “чому листя зелене“, “чому лід холодний“.
Важлива не сама відповідь, а активація мозку в третьому режимі. Таким чином ми будемо будувати нейромережу дитини, так щоб вона “знала“, що такий режим (1) існує, а також (2) використовується для задач з зірочкою. Це в свою чергу буде сильно розвивати здібності дитини до системного та аналітичного мислення.
І не забувайте, що про це точно відомо москалям, бо саме так, вони потрапили до нас в підсвідомість шепчучи про “какая разніца как разгаварівать” і “Какую музику слушать“.
Ваше інформаційне оточення має значення.